Загальношкільні батьківські збори
«Трудове виховання в сім’ї – запорука старанного навчання дитини»
Мета: Ознайомити батьків із значущістю праці в житті людини, обговорити низку педагогічних ситуацій і розв’язати педагогічні завдання, що стосуються цієї теми, вчити батьків формувати у дітей вміння вчитися.
Хід виступу
І.Вступне слово
Трудове виховання підростаючого покоління – одна з основних складових у формуванні особистості нової людини. Серед життєвих цінностей головне місце належить праці. Тільки праця та за допомогою праці задовольняються людські потреби, формується суспільство і сама людина.
У родині діти вперше ознайомлюються з працею і безпосередньо беруть у ній участь. Незабаром приходить час, коли дитина йде до першого класу, тому основним видом її трудової діяльності стає навчання.
У цей період значне місце у вихованні повинен зайняти діловий настрій дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної готовності до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Дитину слід постійно переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті якої дитина дізнаватиметься про щось нове. Ні в якому разі не варто залякувати труднощями, що можуть виникнути в процесі навчання.
Пам’ятаючи про те, що в школі часто буває робота не цікава, але важлива, яку потрібно виконувати, слід привчити дитину підкорятися слову «треба», свідомо розвиватися у своїй позиції( «хочу» і «треба»). Варто поступово формувати уміння доводити почату справу до кінця, переборювати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватись невдачаю.
Прийшовши з сімейного кола у коло шкільної родини, дитина поступово набуває трудових навичок, які стосуються учнівського життя.
Ми вчителі, вчимо і вимагаємо, щоб ваші діти виконували будь-які завдання старанно і своєчасно, формуємо навички самообслуговування; виховуємо витримку, наполегливість, привчаємо до певногоритму роботи. Цим завданням підпорядковуємо й уроки з всіх предметів, і позакласні заходи.
За допомогою доступних понять ми розкриваємо головну мету всього шкільного життя учнів – учитися і працювати наполегливо, старанно; виховуємо почуття обов’язку й відповілальності. Шановні батьки, великий педагог Василь Олександрович Сухомлинський стверджував : «Розвиток дитини на кінчиках пальців».
Працелюбство – складна соціально-психологічна характеристика особистості. Коріння працелюбства сягає ранніх років життя людини. Але дитина не буде мати хороших результатів у навчанні, якщо вона не привчена до праці в сімейному колі.
ІІ. Обговорення педагогічних ситуацій.
В кожній сім’ї батьки по-різному ставляться до трудового виховання своїх дітей. В одних – діти добросовісно ставляться до праці, допомагають своїм рідним, цінують і поважають працю інших людей. У деяких сім’ях діти не залучені до трудової діяльності. Вони обмежені тільки навчанням в школі, як видом праці, і випасанням домашніх тварин в період літнього та осіннього сезонів.
Потрібно привчити дітей до різномантноїпосильної роботи, тому що в праці вони розвиваються, вчаться мислити, фантазувати. В них розвиваються високі почуття обов’язку, любові та пошани.
В житті трапляються найрізноманітніші ситуації, на якіми інколи не звертаємо уваги. Де коли не знаєш , як вчинити в тому чи іншому випадку. Послухайте і спробуйте дати оцінку цим педогогічним ситуаціям.
1. З роботи я повертаюсь вулицею Т.Шевченка і не рідко бачу: біля одного з будинків дід з онуком старанно прибирають. Хлопчику не більше восьми років. Він мете, згрібає сніг, вміло орудуючи невеличкою лопатою. Влітку вони теж дружно працюють. Інколи дідусь трохи допомагає внуку або показує, як треба робити.
2. Другокласниця Наталка залишилася сама з молодшою сестричкою. Вже підійшла обідня пора, а мати не повертається. Маля починає плакати. Наталка вирішила сама нагодувати її обідом, хоча раніше цього ніколи не робила. Пригадуючи, як робить це мама, вона підігріла обід, посадила сестричку на стілець, поставила на стіл тарілочку з супом і нагодувала Галинку.
Наталка знала, що мама завжди після обіду миє посуд, і вирішила зробити так само. Нехай мама радіє, дивлячись на те, яка в неї хороша помічниця. Вона підігріла воду, налила її в миску, взяла мийку. Намагалася все робити як мама. Рукава тільки не здогадалася закотити і, звичайно, намочила їх. Аж тут увійшла мама. Стомлена, роздратована, не розібравшись у чому справа, вона сердито закричала: «Я так і знала! Треба було мені торхи затриматись, як усе пішло перевертом! Що ти зробила з платтям? Ти думаєш, що я тобі кожен день купуватиму нове? Ти помиляєшся. Не умієш – не берись не за свою справу!»
3. У неділю другокласниця Ірина разом з матір’ю мила посуд, готувала обід, накривала на стіл. Сім’я обідала у повному складі. У всіх був святковий настій. Після обіду батько Ірини, звертаючись до матері сказав:«Спасибі, Зіно, сьогодні був дуже смачний обід». «Ми з Іриною намагалися зробити його смачним», - відповіла дружина. «Ну, їй ще рано дякувати», - недбало зауважив батько. Ірина промовчала, але настрій у дівчинки зіпсувався.
4. Мати доручила синові Сергію вичистити килим. Коли хлопчик закінчив роботу, мати помітила смітинки і взяла чистити килим сама. Засмучений Сергійко пішов із дому і повернувся тільки пізно увечері.
ІІІ. Заключна частина.
Пам’ятка з трудового виховання дітей.
1. Кожного дня привчайте своїх дочок та синів до праці. Підберіть їм посильні трудові доручення й терпляче домагайтеся їх виконання.
2. Радійте успіхам дитини, заохочуйте їх трудові починання. Нехай не дратують вас невдачі. Навчіть її, як треба робити правильно.
3. Ніколи не карайте дітей працею.
4. Виховуйте у них працелюбність і повагу до праці інших особистим прикладом, намагайтеся, щоб у вас не розходилися слова та справи.
5. Обов’язково розповідайте дітям про свою виробничу і громадську діяльність, про працю ваших товаришів, яких вони знають.
6. Не залишайте поза увагою розповідь сина чи доньки про шкільні справи. Вислуховуйте дітей уважно.
7. Сприяйте участі дитини в трудових справах, які проводяться в класі і школі.
8. Намагайтеся самі надавати посильну допомогу класу та школі. Вона матиме позитивний вплив на дитину.
9. Пам’ятайте, учитель – ваш союзник у трудовому вихованні дитини. Радьтеся зним, підтримуйте його авторитет.
Шановні батьки! Хай у вас буде достатньо мудрості, наполегливості, терпіння навчити своїх дітей працювати з насолодою і бажанням, щоб вони виросли працелюбними, вашими помічниками. Завжди ставтеся до дитячої праці з повагою і розумінням.